Про Сільські Вісті

 
 

Про Сільські Вісті

Цитата



Шевченківський районний суд м. Києва вирішив припинити випуск наймасовішої української газети «Сільські вісті». Чи справедливе це рішення? Відповідь залежить від того, чи правдивою була інформація, яка послужила приводом для написання статей професором Василем Яременком. Якщо наведені ним факти відповідають дійсності, то закриття газети — це найобурливіше порушення свободи преси в Україні.

Чому висвітлення деяких історичних фактів вважається проявом антисемітизму? Питання далеко не риторичне. З одного боку, всі ми знаємо, що фінансування банком родини Ротшильдів не в останню чергу допомогло Адольфу Гітлеру прийти до влади. З іншого боку, банк Ротшильда зробив можливим існування «комунізму» на одній шостій земної суші завдяки фінансуванню Лейби Бронштейна-Троцького. Переважна більшість членів першого радянського уряду, якому належить «світова першість» у створенні концтаборів для ізоляції та винищення противників комуністичного режиму, були євреями. Олександр Солженіцин у знаменитому романі «Архіпелаг Гулаг» спробував показати ту нелюдську жорстокість, яка панувала в таборах, за що негайно отримав ярлик «антисеміта». Тоталітаризм більшовицько-радянського режиму забрав життя десятків мільйонів людей (зокрема, і мільйонів євреїв) у СРСР і в цілому світі. Але донині ще жодна людина не заапелювала до банку Ротшильда, не висловила претензій щодо відшкодування збитків — моральних і матеріальних.

По закінченні Другої світової війни лише Німецька Демократична Республіка цілком відмежувалася від режиму Гітлера й ідентифікувала себе з бійцями Руху Опору. Саме з цієї причини НДР рішуче відхилила всі вимоги з боку Ізраїлю щодо відшкодування збитків. Австрійський уряд і Федеративна Республіка Німеччина не відхилили цих вимог Ізраїлю і регулярно сплачують відшкодування, чим дають підстави для нездорових асоціацій.

Важко знайти логічне пояснення цим діям. Як могло виникнути таке зобов’язання? Жоден народ не відповідає за дії свого тоталітарного уряду. Де-факто він є його жертвою. Це тепер дуже чітко видно в Україні. Появилося кілька мільярдерів, і уряд захищає інтереси цих «бізнесменів», які привласнили собі багатство всього народу. Тим часом пенсіонери ледве животіють на свої злиденні пенсії, міста повні безпритульних дітей. Народ є жертвою такого уряду.

Мені незрозуміло, чому теперішні австрійський та німецький уряди почувають себе винними перед ізраїльським народом і сплачують компенсації. Одне діло й донині сплачувати адресні компенсації конкретним жертвам гітлерівського режиму (в тому числі й українцям) — в’язням концтаборів, «остарбайтерам». І зовсім інша річ (абсолютно незрозуміла!) — донині нести (нинішньою Німеччиною та Австрією) спокуту перед державою Ізраїль за злочини Третього рейху щодо євреїв у роки Другої світової війни. Чому при цьому ми забуваємо про злочини нацистів проти циганів та інших етнічно утискуваних груп? Чому США не сплачують відшкодувань в’єтнамському народу після застосування хімічної зброї і напалму?

Сталін аж ніяк не був меншим злочинцем, ніж Гітлер. Але запитаємо себе: оскільки він був грузином, то чи повинен грузинський народ також почуватися винним і відкуповуватися перед громадянами СНД за свою вигадану успадковану провину? Чи, може, корсиканці довіку мають спокутувати вину й відшкодовуватимуть за злочини свого земляка Наполеона Бонапарта, який мало не спопелив Європу? Чи нинішні американці мусять посипати голову попелом за винищування індіанців у минулому й постійно виділяти кошти на їх утримання?

А хто відповідатиме за жахливий голодомор 33-го року в Україні? З ініціативи Лазаря Мойсейовича Кагановича мільйони людей були приречені на голодну смерть. Щоб догодити Сталіну і показати свою безмежну відданість, Каганович навіть свого рідного брата запроторив до концтабору.

Я є громадянином Австрії і справно сплачую податки. До речі, дитиною був також запроторений до німецького концтабору. Тож я в жодному разі не можу бути прихильником ідеології Гітлера, і не хочу, щоб мене робили причетним до цієї ідеології.

Якщо ж політики дотримуються іншої думки, відчувають себе винними, то хай і гроші, котрі з них вимагає Ізраїль, сплачують з власних кишень. Я думаю, що багато австрійців і громадян Німеччини поділяють мою думку.

Майже 60 років минуло після війни. Ті люди, які були причетні до тих жахливих подій, вже або померли, або доживають віку. Люди, які народилися після війни, не причетні до тих злодіянь, вони не відповідають за дії своїх батьків чи старших поколінь. Це — несправедливо! Несправедливість і обурення не може народити любов і повагу!

Я не вірю в те, що один народ був вибраний Богом, як це дехто полюбляє стверджувати. Якщо неупереджено поглянути на світ, заселений тисячами націй та національностей, то однозначно можна прийти до висновку, що всі люди є Божими дітьми і тому мають однакове право на життя, повагу та справедливість.

У кожній нації є люди доброї і злої волі. Кожен народ має або мав раніше вождів-злочинців. І єврейський народ також їх мав і має — якщо замислитись над сьогоденням Ізраїлю або ж заглянути в минуле цієї держави. Згадаймо ті страшні подробиці вбивства чоловіків, жінок, дітей і навіть немовлят, про що можна прочитати, наприклад, у Старому Завіті. «Убий чоловіка, жінку, дитину і немовля!» Такі слова були написані над входом до віденського музею, в якому проходила виставка «Країна Біблії». У Біблії це був заклик до помсти народові, який чинив опір єврейській навалі. А помсти цієї вимагали чотириста років після того, як цей опір уже був подоланий! Дивно, що з усієї Біблії організатори виставки не змогли вибрати «гуманнішої» цитати, щоб прикрасити вхід до виставки. Виставку відкривав тодішній прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу. Виступаючи незадовго після цього в концтаборі Маутгаузен, він заявив: «Ми не забудемо і не вибачимо ніколи!» Цікаво, кому він хотів помститися? Адже безпосередніх учасників німецького фашизму, котрі брали участь у заповненні концтаборів, у Австрії вже немає.

Несправедливість викликає у кожного народу незадоволення, яке може перерости в обурення і ненависть. Ненависть іноді не знає меж. Любов до себе треба заслужити. Тому ми повинні сьогодні також подбати про те, щоб не було більше жодної причини для ненависті!

Ми повинні намагатися якнайменше творити несправедливостей на землі.

Іде світовий процес, розвиток усієї земної кулі. І я впевнений, що так, як було вчора і позавчора, сьогодні вже не повинно бути. Тому треба, щоб кожна нація зберегалася, була рівноправною між усіма народами, а не прагнула панувати над іншими. Прийшло третє тисячоліття, і ми зобов’язані мислити по-іншому.

Відень, Австрія.


Создан 26 авг 2006



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником