Бойовий Гопак

 
 

Бойовий Гопак

----------------



Бойовий Гопак - Шлях Українського Лицаря

Жаль чи не жаль, давно і безповоротно відійшли у минуле ті часи, коли бряжчали шаблі і свистіли стріли у Дикому Полі, коли падали мури Кодаку і Синопу, Трапезунду і Стамбулу, коли далеко по цілому світу розлягалася слава про дивне і загадкове плем'я запорожців, збороти яких не було під силу жодному ворогові. Минулися і ті тихі вечори на Україні, що їх сільська малеча просиджувала на призьбі, захоплено слухаючи пісень та розповідей старих кобзарів - правічних вчителів та просвітителів народу, співців предківської слави. Сліпих бардів замінили кишенькові плеєри, на яких можна слухати що завгодно і коли завгодно, а замість знань про власне минуле людям дали телевізор, у якому завжди і без особливих проблем можна знайти для себе героя до смаку - Супермена чи робота-поліцейського, Геркулеса чи техаського рейнджера, Ван Дамма чи Шварцнегера - в Голівуді ніколи не бракувало дешевих героїв. Кожен школяр тепер знає, що таке карате і хто такі самураї, і чим вони відрізняються від ніндзя, і що "десь там", себто в Тібеті, є великий монастир Шао-Лінь, де всі дуже круто б'ються, але все одно техаський рейнджер їх усіх переможе, бо він же з Техасу. Чомусь мало кому цікаво, хто такі характерники і що вони вміли, і як так траплялося, що дві тисячі запорожців приступом брали турецьку фортецю із залогою у тридцять тисяч добірного війська? Дуже добре постаралися різні сили, щоб ми забули, та й ніколи більше не згадали тої слави. Дуже вже багатьом у сучасному світі вигідно, щоб ніколи не піднялося з теперішньої руїни то страшне і незбагненне плем'я, з яким кілька століть тому мусіли рахуватися найпотужніші світові імперії. Вигідно, щоб нащадки найдавнішого народу на планеті мирно і вдоволено жували жуйку, курили L&M чи якусь іншу "справжню америку", пили пиво і дивилися тупі відіки - головне, щоб росли байстрюками, щоб не знали і не хотіли знати: хто вони у цьому світі? Яких батьків та дідів діти та онуки?
Але не всіх задовольняє таке собі щасливе і безтурботне існування, бо хто народжений лицарем - рабом не зможе бути ніколи. Упродовж багатьох років львів'янин Володимир Пилат вивчав бойові системи Сходу: різні стилі у-шу, теквондо, тайландський бокс і карате у всеможливих варіантах. І постійно переслідувала ідея: чому це все чуже, запозичене? Невже не було в нас своєї бойової культури, своєї системи лицарського вишколу? Адже не з піску і не з вітру зродилася та слава козацька, що й досі не змогли її затерти ані задушити жодні кари і заборони! Пошуки в історичних джерелах підтвердили перші здогади: справді, усі історики, навіть чужинські, відзначали, що козаки-запорожці були неперевершеними воїнами, кожен з яких міг подолати у герці і до десятка польських чи московських вояків чи трьох-чотирьох турецьких яничарів. А про силу та бойову майстерність яничарів по тодішній Европі також ходили страшні легенди! Отже, наше бойове мистецтво не лише нічим не поступається іншим, відомим нині системам, але і багато в чому перевершує усе відоме досі. Постала нова проблема: як відродити це мистецтво? Де шукати його коріння? Адже у часи панування чужинців на українській землі усе, що мало хоч найменший прояв національної культури, старанно нищилося або паплюжилося, як був спаплюжений і сам образ запорожця. По усьому колишньому СССР вишукував Володимир Пилат свідомих українців, по крихтах збирав відомості про бойову культуру нашого народу. Але цього все ще було замало, щоб відтворити цілісну систему лицарської підготовки, а писемних джерел, ясна річ, не існувало. Іноземці, які приїздили свого часу на Січ, щоби вивідати секрети військового вишколу козаків, писали розчаровано у своїх записках, що ніякої підготовки, муштри чи навчання вони тут не бачать, що запорожці цілими днями лиш танцюють та співають. Взявшись за дослідження народних танців, Володимир Пилат виявив, що українські танці, особливо популярні серед козацтва Гопак та Метелиця, містять у собі дуже багато бойових елементів. Можливо, саме тому, що будь-які секрети бойового мистецтва неминуче привертають увагу чужинців, наші предки навчилися закладати бойову техніку у танець, що і дозволило зберегти значну її частину до наших днів. Танець був також своєрідною формою вишколу тіла, завдяки якій воїн міг постійно вдосконалювати свою бойову майстерність, не привертаючи зайвої уваги. Розшифровка бойових елементів, закладених у народні танці, дала, нарешті, ту довершену цілісну систему лицарського вишколу, котра і отримала назву славетного козацького танцю - Бойовий Гопак. Напрацьовані матеріали було викладено Володимиром Пилатом у 1991 році у книзі "Традиції української національної фізичної культури", а у 1994 році побачила світ книга "Бойовий Гопак", повністю присвячена лицарському мистецтву України. Окремий розділ у книзі присвячений проблемам гармонійного розвитку особистості, поєднання фізичного вишколу із духовним самовдосконаленням, світоглядними засадами воїна-патріота, оборонця свого роду і свого народу.
Протягом останніх років Бойовий Гопак швидко поширюється по всій Україні. У 1997 році Володимиром Пилатом створено у Львові Центральну Школу Бойового Гопака, яка займається поширенням та популяризацією Гопака в Україні. Влітку 1998 року при Центральній Школі відкрито Всеукраїнський постійно діючий навчально-вишкільний центр "Звенигород", що має стати новою козацькою Січчю, де гартуватимуться нові покоління лицарів. З різних регіонів з'їжджаються до Звенигорода люди, котрим не байдужа доля рідного бойового мистецтва, щоби вчитися і нести його далі тим, хто прагне через своє рідне, а не через чужоземне іти до вершин досконалості. Шлях Лицаря у Бойовому Гопаку - це шлях боротьби із силами Зла і Темряви, це шлях жертовного служіння свому народові. Гопаківець - це новітній лицар України, гідний слави своїх далеких предків. Ким би він не став у житті, завжди і всюди його призначення - прославляти і захищати своє рідне, його найвища мета - збудувати і зміцнити Українську Державу або загинути у боротьбі за неї.
Сьогодні, коли в усьому світі відроджуються національні види боротьби, українці, як представники найдавнішої нації на Землі, не мають морального права зневажати бойову спадщину предків. Спираючись на історичні корені свого народу, його філософію, вірування, звичаї та обряди, Бойовий Гопак гартуватиме в молоді дух воїнів та сприятиме відродженню національної гордості.
Олег Проц, вчитель Бойового Гопака


Создан 20 июл 2006



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником